Підтримка україномовної музики - як запорука недопущення «Майдану-2»
|2011-04-25, 22:30
Уявляю, як політики заздрять артистам - це вони збирають на свої виступи цілі стадіони і площі прихильників. І їх набагато більше, ніж приходить на нудні з'їзди чи мітинги.
А якщо ж артистам аплодують - то аплодують від щирого серця. І за позовом душі, а не за вказівкою «диригентів» зі сцени чи з залу.
До того ж - глядачі самі готові давати гроші, щоб подивитись/послухати артистів. На відміну від політичних заходів, де за візит людей мусять платити самі політ.партії.
Про такий успіх багатьом політикам годі й мріяти. Але кмітливі політики це розуміють і використовують творчий потенціал творчих людей. Як, наприклад, це було в часи «помаранчевої революції».
Відомий в Україні і далеко за її межами співак Олег Скрипка розповів недавно в Москві чому так сталось і до чого привело ігнорування української мови і музики.
Зазначу наперед - ніякого політичного підтексту його прес-конференція не носила, а була буденним заходом напередодні свого концерту під назвою «Від Леніна до Леннона-2». Тобто чистий шоу-бізнес.
Його характеристика ситуації настільки влучна, що тут і далі без цитування просто не обійтись:
«Скажу навіть банальну для нас, українців, річ, яка росіян завжди шокує: в Україні вже давно йде антиукраїнська, антикультурна програма, спрямована на повне знищення української мови - в піснях, музиці і так далі. Тому і телеефірів немає. Тому ніде проявиться музикантам».
У таких умовах рецепт виживання українських груп і виконавців простий - заслужити повагу в Росії, а Україна вже «підтягнеться»:
«Так як ми (ВВ - ред) виросли з Радянського Союзу, то і більшість публіки і виступів у нас в Росії. І тому Україна, будучи культурним сателітом Росії, вже змушена слухати, в тому числі, Океан Ельзи та ВВ. Тому українські виконавці так рвуться в Росію, це закон виживання: щоб вижити в Україні, потрібно бути популярним в Росії і тоді буде все нормально дома. А вдома ти не можеш нормально розвиватися. Ось така схема».
...
«Вихід для України - це глобалізація: україномовна музика може виживати тільки за рахунок експорту ... Треба ставати дуже популярними в Росії, а потім переконувати українські мас-медіа, що це добре.
До речі, через цю нісенітницю і відбулася «помаранчева революція» - українська музика не звучить, її всі люблять, її всі хочуть чути, а слухати її нема де. І політики просто використали цей момент - їздили з українськими музикантами, яких всі хотіли бачити і чути, і музиканти збирали (на площі - ред.) Сотні тисяч людей. Політики цим скористалися і таким чином прийшли до влади.
Ось таке бачення, з яким важко не погодитись. Ризикну навіть спрогнозувати, що якщо українська мова далі буде кинута напризволяще, а інтереси україномовних виконавців ігноруватимуться, то не важко здогадатись, на чию користь будуть збиратись наступні майдани за участю співаків.
І тоді вже точно ніякі законопроекти про заборону фінансування з-за кордону громадських організацій в Україні владі не допоможуть...
П.с. один з варіантів як уникнути цієї ситуації - ТУТ
