« Попередній|Актуальний|Наступний »

«To be, or not to be» Юлії Тимошенко. Російський погляд

Ihor SoloveyIhor Solovey|2010-10-14, 22:50

Щоб відвідати презентацію книги «Антропология власти. Юлия Тимошенко» довелось поїхати далеко за межі Садового кільця, що нехарактерно для знакових московських заходів. Очевидно, такий вибір місця повинен був підкреслити віддаленість факту появи книги від інтересів Кремля. Правда, проходження двох контрольних пунктів в Російський інститут стратегічних досліджень (РІДС), де відвідувачів зустрічали працівники ФСО (одна з російських спецслужб), все ж таки наводило на думку, що російська держава не така вже й чужа на цьому «святі життя».



В присутності співробітників РІДС, експертів різноманітних фондів і інститутів, які займаються темою України, а також представників профільного департаменту російського МЗС автор книги Тамара Гузенкова одразу заперечила «кремлівське замовлення» на випуск книги. За її словами, спочатку від ідеї цієї книги керівництво РІДС було не в захваті. «Оскільки книга мала бути про жінку, то мовляв «не царська» це справа - не справа Російського інституту стратегічних досліджень», розповіла вона. - Це виключно моя ініціатива і моя праця, яка втілилась в життя в тому числі і завдяки моїм колегам та моїй сім'ї».


За час мого перебування у Москві це вже друга книжка про Юлію Тимошенко (не враховуючи, правда, порнофільмів від «Mitrofanov Production»). Зазвичай, матеріали з'являлись напередодні важливих подій, і як правило виборів. І хоч автор нинішньої «Юлії Тимошенко» стверджує, що її твір має суто наукове значення, а зовсім не політологічне (бо, мовляв, книга з'явилась уже після президентських виборів, коли рейтинг Тимошенко почав падати), напевно краще було б дочекатись проведення в Україні виборів місцевих. І тоді вже точно ні у кого не було б жодних сумнівів щодо чистоти намірів шановної всіма Тамари Семенівни.

Чому і як виникла ідея цієї книги?
Гузенкова пояснює це тим, що на тему України вона написала майже все (і навіть про СНІД в Україні, тут же підказав її шеф), а ця книга була потрібна вже для отримання «максимального задоволення від українознавства» - як спортсмену новий рекорд чи наркоману чергова доза.

Характеризуючи вклад Ю.Тимошенко в сучасну українську політику вона виділила дві головні складові - економічну і політичну.
Щодо економічної складової, то вклад Юлії Тимошенко в розвиток економіки України автор вважає набагато скромнішим, ніж прийнято вважати. І навіть твердження про те, що вона знищила тіньові схеми в ПЕК, по новому сформувала ідеологію державного бюджету, зорієнтувала потреби економіки України на потреби простих людей, т.зв. «маленьких українців», Т.Гузенкова багато в чому вважає спірними.

Але політичну складову діяльності Тимошенко експерт вважає значною. Так, вона зіграла велику роль в формуванні конкурентного середовища в українській політиці (конкуренція між ПР, БЮТ чи НУНС), внесла вклад в формування реальної, а не «диванної» багатопартійної системи в 90-х роках, а згодом, в 2000-х - в формуванні двопартійної системи (ПР-БЮТ). «Хоча зараз регіонали розбили цю систему - вони усунули можливість об'єднання на виборах в блоки», додала автор.
Крім того, Тимошенко сприяла формуванню правої опозиції (саме правої, бо ліву опозицію - наприклад соціалістів чи прогресивних соціалістів, вона «вбила в підлогу»).

Щодо особистісних якостей, то по своєму характеру, типу особистості, психологічним особливостям і темпераменту автор вважає Тимошенко політиком авторитарним (близьким до «дучизму»). Проте цей авторитаризм в ній зупинив Євросоюз, якому «вона дуже хотіла сподобатись і тому вона була змушена пом'якшитись».

Чому ж при наявності таких рис Юлія Тимошенко не стала президентом?
На думку Тамари Гузенкової, нестача всього кількох відсотків до перемоги на президентських виборах не була результатом слабкої електоральної підтримки або фальсифікацій з боку ПР, чи навіть результатом внутрішніх протиріч. Лідер БЮТ стала жертвою політичної моделі, яку вона сама ж і сформувала. "Це політична мобілізаційна модель, з дивовижною партійною й міжособистісною конкуренцією, це нездатність йти на компроміс, нездатність домовлятися на міжелітному рівні. Останній фактор має принципово важливе значення, оскільки влада в Україні, на відміну від Росії, є не вертикальною, а горизонтальною. Тому міжгрупові домовленості, змови, мають велике значення (в Україні), на що Тимошенко зрештою не пішла, відмовилася від цього й втратила значну частину політичної підтримки", вважає вона.


Тамара Гузенкова


Тамара Гузенкова врешті зізналась у величезній симпатії до Юлії Тимошенко: "напевно більше ніж я, про неї в Росії ніхто не знає. І я вже настільки перейнялася нею - мені здається, що я розумію як вона думає, що вона робить, у якихось речах я їй співчуваю".
При цьому Гузенкова відразу додала, що після президентських виборів вона зрозуміла, що Юлія Тимошенко все таки вичерпала свій політичний потенціал. "Вона сама себе загнала в якусь маргінальну нішу радикального націоналістичного опозиційного політика. І для неї це зовсім згубно", вважає автор.


Що ж Юлія Тимошенко буде робити зараз?
Одним з основних напрямків Тимошенко буде спроба розхитати діючу владу за допомогою актуалізації прав людини і свободи слова. «Проте це не дуже перспективна тема: Євросоюзу буде простіше і легше домовлятись з Януковичем, «обтесуючи» його з різних сторін, роблячи з нього європейського політика, ніж намагатись підтримувати Юлію Тимошенко», спрогнозувала співробітник РІСД.
«Мій прогноз - ми напевно Юлію Тимошенко не побачимо наступним президентом України», резюмувала вона. На її думку, на даний час для України набагато актуальнішою стане проблема виховання нового президента, який в найближчій перспективі прийде на зміну старій генерації українських політиків.

«Добре, що Тимошенко не стане президентом. - підтримав розмову інший присутній на презентації експерт. - А якщо цю книгу прочитають ще й наші керівники (керівництво Росії - авт.), то президентом України вона не стане точно»

Незважаючи на такий заспокійливій сценарій представник досить відомого в Україні Інституту країн СНД зазначив - гра ще не закінчена і в Росії тепер варто задуматись, чому українці все більше обирають націоналістичну ідеологію.

КоментаріЗалиште допис

  • 1. Час допису 14:35 Дата допису 15 October 2010, Витя Написав:

    ничего удивительного в появлении таких книг нет - наверняка руководство совсем не далекого от российской власти РИСИ совершенно в корыстных целях использовало благородные порывы автора

BBC © 2014Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS