Похмілля після 8 березня
|2011-03-08, 18:15
Якщо ці цифри погані, то чи далеко Україна, коли йдеться про представництво жінок в українській владі?
За даними, які, сподіваюся, є найсвіжішими, у Верховній Раді частка жінок не досягає показника мусульманської Туреччини і становить лише 8,7%.
В уряді Азарова-Януковича на міністерських посадах немає жодної жінки.
Не зовсім жартома сказала керівник української правозахисної організації Ла Страда Україна Катерина Левченко про те, що жінки у становищі дружини президента Людмили Янукович повинні би звертатися по допомогу, бо, як вона сказала, "...якщо чоловік не випускає з дому, то це психологічне насильство... обмеження пересування - це фізичне насильство..."
Можливо жодного примусу у становищі дружини президента немає, але пояснення стилю життя пані Янукович, які подаються суспільству, лунають несерйозно.
За ваші і наші права
А яке кому діло до справ чужої, хоча й президентської сім'ї?
Та й взагалі, жіночі права, включно з представництвом у владі, свободами та рівними з чоловіками можливостями для посад і зарплат мали б перейматися насамперед жінки.
Чому я не згоден, якщо вже вважаю себе вихованим в Україні українцем, просто виконувати восьмиберезневий обряд - називати Міжнародний жіночий день святом весни, дарувати дружині квіти з парфумами і закусувати горілку салатом олівє без клопотів?
Не згоден, бо:
1. Вважаю, що так зване свято 8 березня це один з результатів жорстокого промивання мізків радянською владою. Бо комуністи взяли день, який мав би ще раз нагадувати про потребу більших суспільних і політичних прав для жінок і перетворили його на... свято.
Тобто, якщо відбувається святкування, то як тут можна згадувати про проблеми: непропорційна присутність жінок на державних позиціях та найкраще оплачуваних робочих місцях і посадах, поширеність проблеми домашнього насильства, безперспективність, яка змушує українських жінок шукати роботи за кордоном, а дівчат - вважати за щастя одруження з яким завгодно іноземцем?
Але є ще друга причина.
Я щиро вважаю, що, якби в Україні жінки становили 40-60% на ключових політичних і державних посадах, то Україна була би іншою і, напевне, таки кращою для усіх українців.
Радянське сприйняття дня 8 березня і збереження його, як і інших радянських святкових днів, принаймні зараз, заважає розвитку українського суспільства.
Якщо комусь від таких тирад застряг салат олів'є, прошу вибачення.
