Досі у полеміці про українськість Донбасу не чутно самого Донбасу.
А про що свідчить фактична мовчанка Донбасу? Таке запитання напевне мало би виникнути у тих, хто читає Бі-Бі-Сі та інші українські інтернетні часописи та форуми останніми днями.
Полеміка, викликана висловлюваннями письменника Юрія Андруховича про цілісність України, винесла на поверхню питання, які в колах української інтелігенції віддавна були табу.
В інтерв'ю Бі-Бі-Сі письменник сказав, що не хоче обмежувати свої слова традиційним розумінням «відповідальності перед суспільством» і, радше, дотримується принципу чесності та відвертого пояснення своїх думок.
Читати і слухати щирі думки людей цікаво навіть, якщо з ними не погоджуєшся.
Варто подякувати і Ганні Герман за те, що вона погодилася висловитися в інтерв'ю Бі-Бі-Сі з приводу деяких висловлювань пана Андруховича.
Це особливо важливо зокрема через те, що пані Герман, принаймні до певної міри, репрезентує чинну українську владу, яку Юрій Андрухович в останні коментарях назвав «окупаційною».
Для Української служби Бі-Бі-Сі постало питання: чому так сталося найзапальнішу дискусію про Донбас ведуть двоє галичан?
Не менш проблематичним виявилося інше питання: а хто міг би бути виразником поглядів Донбасу?
Висловитися про полеміку ми попросили поета Леоніда Талалая, вихідця з Донбасу, міста Горлівки. В інтерв'ю Бі-Бі-Сі він говорить зокрема про те, чи хвилюють порушені питання самих донбасівців:
donbasvoicetalalayie_2010_08_05t12_56_22_421.mp3
