« Попередній|Актуальний|Наступний »

Доповідь МАК - знущання з Польщі чи болюча правда

Petro KuspysPetro Kuspys|2011-01-16, 14:02

«Безпосередніми причинами катастрофи були: нездатність екіпажу ухвалити вчасне рішення щодо посадки на запасному летовищі, незважаючи на вчасне попередження щодо погоди на летовищі «Смоленськ-Північний», де видимість була нижче допустимої. Зниження, без візуального контакту з поверхнею, до висоти менше ста метрів». Такі висновки представив минулого тижня російський Міждержавний авіаційний комітет (МАК) в рамках остаточної доповіді про причини авіакатастрофи літака з президентом Лехом Качинським на борту. Документ, на який вже давно чекали поляки, не сподобався польській опозиції і деяким урядовцям. Однак не має однієї виваженої позиції. Важко у таких питаннях бути повністю байдужим. Адже мова йде про відповідальність за життя 96 осіб, серед який глава польської держави. Ймовірно саме тому прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск старається грати роль дипломатичного арбітра. З одного боку, від погоджується з твердженнями МАК, з другого - захищає польську позицію, бо так треба, і так поки що можна. Адже кримінальні розслідування причин авіакатастрофи у Польщі і в Росії й досі продовжуються.

Реконструкція літака президента Леха Качинського Ту-154М

Реконструкція літака Ту-154М, МАК

Російський рапорт обтяжує відповідальністю за авіакатастрофу, яка сталася під Смоленськом 10 квітня минулого року, виключно польську сторону, а саме екіпаж літака. Ані дії російських диспетчерів, ані відсутність відповідного устаткування на військовому летовищі, згідно з документом МАК, не мали впливу на трагічний рейс лайнера з бортовим номером 1-0-1. Як доказ своєї тези, російська сторона звернула увагу на поведінку екіпажу. Адже пілоти отримали кілька попереджень про погані природні умови і від своїх польських колег-пілотів, які приземлились перед ними під Смоленськом, і від диспетчера. Польський Air Force 1-0-1 отримав також інформацію про те, що російський Іл-76 з офіційною делегацією на борту виконав два пробні заходи і пішов на запасний аеродром. Безпосередньо перед катастрофою бортовий комп'ютер декілька разів наказував «Набрати висоту» і попереджав, що попереду земля. Однак пілоти проігнорували ці сигнали. У цьому плані МАК - після отримання такої інформації - має рацію, вважаючи дії польських пілотів ризикованими.


МАК вважає, що цей ланцюг дій мав одну основну причину - психологічний тиск на екіпаж, що мала б підтверджувати присутність у кабіні літака головнокомандувача ВПС Польщі, в крові якого було виявлено 0,6 проміле етилового спирту. Саме це було додатковим фактором тиску на пілотів, щоб приземлитися за будь-яких обставин. Додатковим, оскільки сам список пасажирів змушував екіпаж бездоганно дотримуватися графіку приземлення. Хоча з боку президента не виявлено безпосереднього тиску, однак у минулому Лех Качинський чинив такий тиск на екіпаж під час війни в Грузії. Тоді пілоти відмовилися виконувати його усне доручення про приземлення на летовищі у Тбілісі. Лише після отримання наказу в письмовій формі літак пішов на посадку. Цей досвід пілотів також міг вплинути на прийняття рішення про ризиковане приземлення. Фахівці МАК неодмінно про це знали і використали цю інформацію під час підготовки рапорту. З відомих причин такий висновок не міг сподобатися польській стороні.

У червні минулого року представник Польщі при МАК Едмунд Кліх, який брав участь у роботі комісії з розслідування причин катастрофи президентського Ту-154М, уважав, що в катастрофі винні пілоти. Адже вони знали про те, що на летовищі біля Смоленська немає сучасної системи заходу на посадку за приладами, яка працює у міжнародних портах. Тому вони не повинні були ігнорувати сигналізації бортового обладнання і, попри густий туман, іти на посадку. Тепер же, з невідомих міркувань, Едмунд Кліх вважає по-іншому, вимагаючи додаткових пояснень.

Польська сторона, відкидаючи усі ці звинувачення, звертає увагу на відсутність у доповіді аналізу роботи російських диспетчерів. Однак зміст розмов диспетчерів з Москвою навряд чи матиме значення. Адже передаючи слідство російській стороні на основі Чиказької конвенції, Польща визнала, що це був цивільний рейс, а не військово-цивільний. У таких випадках відповідальність за посадку несе екіпаж літака, а не наземна служба диспетчерів, яка не могла заборонити посадку літака глави іноземної держави.

Один з польських пілотів, під час випуску новин, однозначно ствердив, що незалежно від статусу рейсу, відповідальним за благополучне приземлення завжди є командир повітряного судна. У випадку президентського лайнера, з інформації, що збереглася у самописцях, такої відповідальності вкрай було замало. Однак польська сторона не захоче погодитись з такою версією. Адже, крім моральної і політичної відповідальності, є також фінансова. Польський уряд ще не виплатив відшкодування сім'ям жертв авіакатастрофи військового літака КАСА, який розбився у 2008 році у Польщі.

BBC © 2014Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS