Доповідь МАК - знущання з Польщі чи болюча правда
|2011-01-16, 14:02
«Безпосередніми причинами катастрофи були: нездатність екіпажу ухвалити вчасне рішення щодо посадки на запасному летовищі, незважаючи на вчасне попередження щодо погоди на летовищі «Смоленськ-Північний», де видимість була нижче допустимої. Зниження, без візуального контакту з поверхнею, до висоти менше ста метрів». Такі висновки представив минулого тижня російський Міждержавний авіаційний комітет (МАК) в рамках остаточної доповіді про причини авіакатастрофи літака з президентом Лехом Качинським на борту. Документ, на який вже давно чекали поляки, не сподобався польській опозиції і деяким урядовцям. Однак не має однієї виваженої позиції. Важко у таких питаннях бути повністю байдужим. Адже мова йде про відповідальність за життя 96 осіб, серед який глава польської держави. Ймовірно саме тому прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск старається грати роль дипломатичного арбітра. З одного боку, від погоджується з твердженнями МАК, з другого - захищає польську позицію, бо так треба, і так поки що можна. Адже кримінальні розслідування причин авіакатастрофи у Польщі і в Росії й досі продовжуються.
Реконструкція літака Ту-154М, МАК
МАК вважає, що цей ланцюг дій мав одну основну причину - психологічний тиск на екіпаж, що мала б підтверджувати присутність у кабіні літака головнокомандувача ВПС Польщі, в крові якого було виявлено 0,6 проміле етилового спирту. Саме це було додатковим фактором тиску на пілотів, щоб приземлитися за будь-яких обставин. Додатковим, оскільки сам список пасажирів змушував екіпаж бездоганно дотримуватися графіку приземлення. Хоча з боку президента не виявлено безпосереднього тиску, однак у минулому Лех Качинський чинив такий тиск на екіпаж під час війни в Грузії. Тоді пілоти відмовилися виконувати його усне доручення про приземлення на летовищі у Тбілісі. Лише після отримання наказу в письмовій формі літак пішов на посадку. Цей досвід пілотів також міг вплинути на прийняття рішення про ризиковане приземлення. Фахівці МАК неодмінно про це знали і використали цю інформацію під час підготовки рапорту. З відомих причин такий висновок не міг сподобатися польській стороні.
У червні минулого року представник Польщі при МАК Едмунд Кліх, який брав участь у роботі комісії з розслідування причин катастрофи президентського Ту-154М, уважав, що в катастрофі винні пілоти. Адже вони знали про те, що на летовищі біля Смоленська немає сучасної системи заходу на посадку за приладами, яка працює у міжнародних портах. Тому вони не повинні були ігнорувати сигналізації бортового обладнання і, попри густий туман, іти на посадку. Тепер же, з невідомих міркувань, Едмунд Кліх вважає по-іншому, вимагаючи додаткових пояснень.
Польська сторона, відкидаючи усі ці звинувачення, звертає увагу на відсутність у доповіді аналізу роботи російських диспетчерів. Однак зміст розмов диспетчерів з Москвою навряд чи матиме значення. Адже передаючи слідство російській стороні на основі Чиказької конвенції, Польща визнала, що це був цивільний рейс, а не військово-цивільний. У таких випадках відповідальність за посадку несе екіпаж літака, а не наземна служба диспетчерів, яка не могла заборонити посадку літака глави іноземної держави.
Один з польських пілотів, під час випуску новин, однозначно ствердив, що незалежно від статусу рейсу, відповідальним за благополучне приземлення завжди є командир повітряного судна. У випадку президентського лайнера, з інформації, що збереглася у самописцях, такої відповідальності вкрай було замало. Однак польська сторона не захоче погодитись з такою версією. Адже, крім моральної і політичної відповідальності, є також фінансова. Польський уряд ще не виплатив відшкодування сім'ям жертв авіакатастрофи військового літака КАСА, який розбився у 2008 році у Польщі.
