Через Польщу до ЄС
Поляки задоволені результатами Саміту Україна - Європейський Союз. Депутат Європарламенту від Польщі, Павел Коваль, вважає, що ця зустріч вказує на стратегічний характер відносин між Києвом і Брюсселем. Підтвердженням того є прийняття Плану дій про введення безвізового режиму і розмови про асоційоване членство навіть у 2011 році. Чудово, що врешті-решт тане лід. Однак, на думку Коваля, ЄС зробив це занадто пізно. Адже після «помаранчевої революції» Україна була готова до підписання таких домовленостей.

Саміт Україна - ЄС, Сайт Президента України
Київ сподівається, що візи буде відмінено вже в 2011 році. Було б добре, але все не так просто, хіба що Україна виконає домашнє завдання і швидко втілить у життя План дій. Це, своєю чергою, пов'язано з великими коштами і активною роботою парламентаріїв щодо пристосування українського законодавства до європейських стандартів. Однак це «швидко» слід рахувати роками, а не місяцями.
Це не прорив, але важливий крок уперед. Польські оглядачі не погоджуються з критикою української опозиції, що досягнуті домовленості позбавлені конкретики. Адже прийнято перелік умов, після виконання яких візи перестануть ускладнювати життя подорожуючим українцям. Як добре зауважив Володимир Огризко, міністр закордонних справ України в 2007-2009 роках, у цьому списку немає нічого надзвичайного. Це те, що виконують усі країни, які претендують на безвізовий режим з ЄС. Відкрита форма порозумінь дає Україні повну свободу у виборі термінів. І лише від української влади залежатиме досягнення мети. Це найкращий тест для європейських прагнень України.
Незрозумілою для поляків є позиція Бориса Тарасюка. Під час конференції у Варшаві, екс-міністр закордонних справ України звинувачував ЄС у тому, що поводиться егоїстично у відносинах з Україною. Мовляв, Київ виконав усі прийняті зобов'язання, а Брюссель грає не за правилами. Ствердження досить порожнє, бо про які зобов'язання іде мова? Свобода слова, демократія, корупція, низький рівень життя, - це лише вершина гори проблем, які необхідно вирішувати українським політикам. Чи за таких обставин Євросоюз мав би надати Україні перспективу членства? Звісно, що ні. Навіщо європейцям українські проблеми? Логічно, що коли Україна очікує на партнерські відносини, повинна поводитися як рівноправний у кожному плані партнер.
Тарасюк розкритикував у Польщі ЄС за відсутність пропозиції членства для Києва. Навів приклад Прибалтійських країн, які свого часу таку гарантію отримали. Приклад хороший, але не об'єктивний. Адже Литва, Латвія і Естонія однозначно і послідовно прямували до ЄС, а Україна впродовж дев'ятнадцяти років не визначилась, який напрямок для неї важливіший - східний чи західний. Це - на думку експертів - головна передумова успіху.
