Архіви 2010-02

Новий президент України Віктор Янукович старатиметься показати, що він може погодити відносини з Європейським Союзом та Росією. Таку думку висловив польський євродепутат Павло Коваль під час конференції «Між Європою і Росією. Україна у пошуках політичної тотожності», що відбулася минулого тижня в Сілезькому Університеті в місті Катовіце. Представник партії «Право та Справедливість» під час останніх президентських виборів очолював групу спостерігачів від Європейського Парламенту.

Побоювання щодо послаблення відносин з ЄС є необґрунтованими, вважає європарламентарій. Адже більшість українців підтримує курс на інтеграцію з ЄС. Також для частини підприємців та політиків з оточення Януковича, поглиблення відносин з Брюсселю є важливим напрямком, і тому, можливо, вони підтримають в майбутньому ідею розширення ЄС на схід.

Беручи до уваги євроінтеграційні прагнення більшості українців Янукович вестиме проєвропейську політику. Він захоче проявити себе як ефективний політик, який може вести Україну до ЄС. Коваль переконаний, що майбутнє відносин між Росією та ЄС залежатиме в дужій мірі від України, тому варто її сприймати не як країну на сході Європи, але як політичний центр, де перетинаються інтереси Брюсселя, Вашингтона та Москви.

Однак для самої Польщі Янукович це не найкращий варіант. Він може становити загрозу для стабільного двостороннього співробітництва. Польські часописи, зокрема Newsweek, пишуть про те, що емоційні спірні питання відносно Степана Бандери чи УПА можуть замінити реальні проблеми. Віктор Янукович в історичному підході нічим не відрізняється від Володимира Путіна і Олександра Лукашенко. Політичні відносини з Росією та Білоруссю надалі залишаються на низькому рівні. Не вирішено ряду історичних питань та нацменшин. Польські оглядачі стверджують, що до сих пір не вдалося досягти порозуміння в будь-якому важливому питанні з цими країнами і застерігають, що такий самий сценарій українсько-польських відносин напише новий президент України. Віктор Янукович, на їхню думку, не забув про польську участь у «помаранчевій революції», що може вплинути на охолодження взаємин між Києвом та Варшавою. Він також не має так емоційного підходу до двосторонніх відносин, як це було у випадку Віктора Ющенка. Тому контакти з Польщею матимуть суто ділову форму і чисто прагматичний характер. Є також позитивні оцінки, відповідно до яких Віктор Янукович це досвідчений політик і особисті питання не заважать на двосторонніх відносинах. Будучи прем'єр-міністром після «помаранчевої революції» він неодноразово перебував в Польщі. Ці відносини були хорошими. Окрім того Віктор Янукович надалі буде підтримувати співпрацю між Києвом і Варшавою, оскільки це відповідає національним інтересам України, для якої Польща являється головним вікном в Європу.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

ЄС повинен підписати «дорожню карту» до безвізового режиму з Україною. З такою заявою у Брюсселі виступив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, напередодні засідання глав дипломатичних відомств країн Євросоюзу. Під час розмови з журналістами польський дипломат підкреслив, що підписання такого документа зміцнить українські проєвропейські сили і буде хорошим заохоченням для тих, хто прагне поглиблення відносин між ЄС та Україною.

Польща у черговий раз підтвердила свою позицію щодо встановлення безвізового режиму для українців. Переговорний процес по цьому питанню заблокувала, зокрема, Німеччина, побоюючись хвилі нелегальної міграції та контрабанди. Тому в попередніх роках на Самітах Україна-ЄС не досягнуто порозуміння у виріщенні питання віз. Однак, як застерігає Сікорський, «дорожня карта» це початок процесу, а не гарантія скасування віз. Лише після виконання Україною переліку визначених в карті умов буде досягнуто мети.

Заява Р. Сікорського пролунала на тлі триваючих переговорів з Росією. Польський політик висловив переконання, що коли ЄС розглядає можливість підписання «дорожньої карти» з Москвою, тим паче Київ повинен отримати таку карту. Адже Україна являється привілейованим учасником «Східного партнерства» і такий заохочувальний крок з боку Євросоюзу мав би ключове значення.

З позицією Польщі не погоджуються інші європейські політики, зокрема представники Франції. В інтерв'ю Інтернет-сайту EUObserver неназваний французький дипломат заперечив ймовірність прийняття «дорожньої карти» до безвізового режиму між Україною та ЄС вже під час першого візиту Віктора Януковича до Брюсселю. «Ми чітко висловились у наших попередніх домовленостях з Україною, що безвізовий режим є «довгостроковою перспективою», - сказав представник Франції. Коментуючи заяву Радослава Сікорського французький дипломат підкреслив, що всередині ЄС немає достатньої підтримки для надання Україні «дорожньої карти».

На думку іншого європейського чиновника Україна і ЄС можуть знайти золоту серединку - щось посереднє між «дорожньою картою» і статусом кво. Можливо під час найближчого візиту у Брюсселі Віктора Януковича український президент може почути оптимістичні декларації відносно лібералізації візового режиму. Однак мало ймовірно, що Європейський Союз погодиться на будь-які формально-правові домовленості.

Українські політики кілька разів обіцяли українському суспільству відміну візового режиму. Минулого року про це заявляв заступник глави секретаріату президента Ігор Попов, говорячи, що безвізовий режим України з Європою буде скасовано вже в травні, під час Празького саміту. Також напередодні грудневого саміту Україна-ЄС політики виступали з такими пустими і невідповідальними заявами. Адже Україна не зробила нічого, щоб наблизитись до європейських стандартів у сфері кордону та паспортів.

Голова представництва Єврокомісії в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра заявив, що Україна поки не готова до введення безвізового режиму з країнами Європейського Союзу. «Вимоги, які ставить перед Україною Євросоюз для початку переговорів про безвізовий режим, чітко сформульовані. Це завершення демаркації кордонів і належне управління ними, а також введення біометричних паспортів», - зазначив Тейшейра. Чільник переконаний, що лише після виконання Україною домашнього завдання можна буде перейти до безпосереднього обговорення візового питання.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

Блог Петра Куспися

Міністерство закордонних справ Росії звернулось до болгарського уряду з запитанням про ймовірність розміщення на території Болгарії елементів американської системи ПРО.

Кремль хоче знати, що саме являється предметом переговорів. До російського закордонного відомства вчора запрошено посла Болгарії в Москві Пламена Грозданова. Як повідомляється на сайті МЗС РФ, йому було вручено офіційний запит.

Кілька днів тому світові ЗМІ розповсюдили інформацію про попередні переговори між США та Болгарією. Американський посол в Софії Джеймс Ворлік (James Warlick) підтвердив її достовірність, заявивши, що Америка не ставитиме Болгарію перед вибором - або Росія, або США.

Прем'єр-міністру Болгарії Бойко Борисову ідея розміщення системи ПРО сподобалась, однак вважає, що Софія повинна підтримати Вашингтон лише в тому випадку, якщо ініціативу схвалить болгарський парламент.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров кілька днів тому заявив, що він вже звернувся до американських партнерів щоб вони пояснили «румунський та болгарський сюрпризи».

За наявними домовленостями між президентами Росії і США розміщенню елементів системи ПРО в Європі мають передувати консультації. В той же час Америка в односторонньому порядку узгодила з Бухарестом розміщення на території Румунії американських ракет-перехоплювачів ще до 2015 року і в даний час веде переговори з болгарським урядом, що роздратувало Кремль.

У 2009 році на розміщення елементів ПРО на своїй території погодилась Польща та Чехія.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

Для польських митників кожний подорожуючий є потенційним контрабандистом, для українських - ходячим банкоматом. Так можна коротко охарактеризувати українсько-польський кордон після вступу Польщі до Європейського Союзу.

Питанням українсько-польського кордону польські засоби масової інформації цікавляться майже кожного дня. Польські журналісти, звісно пишуть про політичні аспекти кордонів Європейського Союзу, але не тільки про це. Поляків цікавить насамперед функціонування прикордонних пропусків. Завдяки репортерським розслідування роботою митників зацікавились також державні органи. Центральне бюро розслідувань у пропускному пункті Шегиня-Медика організувало провокаційну засідку на хабарників. Виявилось, що понад 80 митників брали хабарі в розмірі від 3 до 100 доларів. Минулого року до суду потрапило кілька позовів проти нечесних держпрацівників. Такі провокаційні заходи проводяться регулярно, що змушує польські прикордонні служби відповідально ставитись до своїх обов'язків. Українські митники, які беруть небагато, можуть бути спокійні, адже їхньою роботою мало хто цікавиться. Правоохоронні органи займаються в основному «великим» справами, де розмір хабара сягає декілька десятків тисяч доларів.

Хто подорожує повітряним сполученням можливо не усвідомлює собі, що відбуваються на землі. Щоб перетнути прикордонний пропускний пункт, для прикладу Шегиня-Медика, необхідно зарезервувати кілька годин. Рідко трапляється ситуація, щоб протягом однієї години можна було проїхати з України до Польщі чи навпаки. Пішохідний перехід це також лотерея - одного дня швидко, іншого дуже-дуже довго, навіть до 6 годин стоячи в черзі. Подорож рейсовим автобусом в найкращому випадку триває 1-3 години, стільки ж власним автомобілем. Однак, як правило, проїзд в напрямку України відбувається чомусь набагато швидше, ніж у зворотному напрямку. Перше думка - це вина контрабанди в Польщу дешевих сигарет та горілки. Щоб запобігти нелегальному ввезенню, польські митники ретельно перевіряють багаж подорожуючих, що інколи триває досить довго. Так, це правда, але в Україну також в'їжджають туристи та машини, котрі підлягають контрольним процедурам. Найбільш поширеними товарами, що ввозяться в Україну, являється контрабанда м'ясопродуктів, будівельних матеріалів, меблів, автозапчастин та продуктів. Найгірше те, що продовольчі товари їдуть в Україну рейсовими автобусами, без дотримання елементарних принципів гігієни, а потім потрапляють на ринки прикордонних міст. Попри те українські митники значно швидше проводять контроль ніж польські. В чому ж полягає таємниця? Різниця в тому, що польські митники перевіряють докладніше - кожну машину і кожен багаж. За їхньою роботою слідкують відеокамери. Разом з паспортним контролем, котрий проводиться в тому ж віконці, ретельна перевірка триває в середньому 10-20 хвилин. По українській стороні можна собі «викупити» швидкий проїзд. Якщо подорожуєте рейсовим автобусом вистачить, щоб кожен пасажир заплатив по 2-5 гривень і тоді митники забезпечать не лише культурне обслуговування, але насамперед безконтрольний проїзд в Україні. В іншому випадку пасажирам прийдеться довго стояти на кордоні і чекати лише на те, щоб митник підійшов до автобуса. Якщо не отримає жодного «заохочення», пасажири виходять з автобуса та з багажного відділення дістають свій багаж для проведення митного контролю.

Я розмовляв минулого року з представниками польської неурядової організації, котра проводила зустрічі української, польської та німецької молоді. З соромом слухав їхні розповіді про те, що вони побачили на українському кордону. Німецька молодь на відеокамери з ноктовізорами записала кілька картин, коли митники приймали хабарі. Ці фрагменти появилися на початку аматорського фільму про Україну для німецької молоді.

Польська преса час від час пише про хабарі, про затримання митників та судові процеси. Про це, що діється на українсько-польському кордоні можна прочитати також на багатьох форумах. Я прослідкував декілька з них. Поляки в основному незадоволені з роботи однаково польських, як і українських митників. «Занадто довго триває перевірка, необґрунтована підозрілість польських митників, вимагання хабара українськими службовцями, мала кількість прикордонних пропусків» - це основні риси українсько-польського кордону як такого. Час це змінити, але питання в тому, хто це зробить.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?