Архіви 2011-04

Завершення епохи європейського мовлення

Європейська федерація журналістів (ЄФЖ), куди входять усі національні спілки континенту, висловила занепокоєння реструктуризацією та скороченням робочих місць у провідних мовних корпораціях Європи.


Всесвітня Служба Бі-Бі-Сі

Президент ЄФЖ Арне Кьоніг заявив, що зменшення обсягів мовлення і звільнення сотень журналістів є причиною занепокоєння:

«За останні кілька тижнів ми почули, що провідні телерадіомовні корпорації - Всесвітня Служба Бі-Бі-Сі, RFI-France 24 та Німецька Хвиля -переглянуть свою роботу і звільнять сотні журналістів. Це жахливі новини для громадськості та всіх журналістів, які опинилися перед загрозою звільнення. Нам потрібна журналістика на службі суспільства, а не комерційних інтересів, чи технологічного диктату, який залишає на узбіччі значну частину громадян з числа аудиторії».

Міжнародне французьке радіо та телеканал «Франція 24» оголосили про злиття інформаційних служб, що призведе до звільнення 120 журналістів та зменшення різноманітності програм. «Німецька хвиля» оголосила завершення мовлення на середніх хвилях і перехід на платформу в Інтернеті на основі перекладу новин німецькою мовою.

Всесвітня Служба Бі-Бі-Сі оголосила, що припиняє мовлення на середніх хвилях у Європі і закриває кілька мовних служб.

Як заявив Арне Кьоніг: «Такий розвиток подій є відвертим методом зменшення мовлення Європейських телерадіокорпорацій і перетворення їх у порожні оболонки».

Керівництво згаданих корпорацій твердить, що реструктуризація спричинена змінами у технологіях та запитом аудиторії, а також фінансовою скрутою у часи світової кризи.

Проте, як зауважив комітет з міжнародних справ британського парламенту, порівняно мізерні заощадження і втрата багатомільйонних аудиторій у світі є неспівмірними і є «фальшивою економією» для Бі-Бі-Сі.

У випадку Всесвітньої служби Бі-Бі-Сі, британський уряд пообіцяв переглянути рішення про зменшення фінансування Всесвітньої служби Бі-Бі-Сі і повідомити про це до 10 травня.

Мовлення російською та українською мовою вже припинене на середніх хвилях. Якщо програми російською триватимуть у мережі Інтернет, то остання програма українською вийде в ефір 29 квітня в мережі ФМ станції Ера-FM.

В Оксфорді дали відповідь на питання Quо Vadis, Україно?

Джеймс Шерр та Андрій Куликов підвели підсумки конференції

Джеймс Шерр та Андрій Куликов підвели підсумки конференції

У Оксфорді відбулася представницька конференція з моделювання майбутнього України під назвою «Внутрішня і зовнішня політика України: Quо Vadis?». Спонсором низки таких конференцій є канадсько-українська парламентська програма, яка вже організувала подібні заходи минулого року у Вашингтоні та Оттаві.

Отже, куди рухається Україна? В останній день триденної конференції думки розділилися. Оптимізмові Адріана Каратницького з Атлантичної Ради США, який висловив обережну підтримку євро інтеграційним зусиллям адміністрації Януковича опонували низка більш песимістичних доповідачів. Керівник українських студій університету у Римі "La Sapienza" Оксана Пахльовська обґрунтувала «кінець європейських перспектив України» з культурологічної точки зору, а представник київської фундації «Спочатку люди» Мартін Нан доводив, що в Україні уряд діє виключно в інтересах еліт, для еліт і коштом збіднілого населення.

Британські аналітики були більш стримані в оцінках України. Ендрю Вілсон з Університету Лондона зауважив, що хоча ЄС залишається найбільшим торгівельним партнером України - частка українського експорту в ЄС в останні роки скорочується, і Київ надто повільно ухвалює закони необхідні для створення Зони вільної торгівлі з ЄС.

Катарина Вольчук з Університету в Бірмінгемі засвідчила, що Україна загалом уникає рішень, які жорстко прив'язують її як до блокування на Сході, так і на Заході - обираючи м'яку гнучку модель інтеграції як з СНД, так із ЄС.

Джеймс Шер з Королівського Інституту міжнародних відносин заявив, що хоча Київ відновив формальну співпрацю з НАТО за адміністрації Віктора Януковича, у такій співпраці більше «немає серця». Відтак, про вступ України до НАТО про який можна було говорити за президентства Віктора Ющенка, не згадують ні у Києві, ні у Брюсселі.

Показово, що запрошений голова представництва Євросоюзу в Україні Хосе Мануель Пінто Тейшейра, який мав на завершення конференції розповісти про «Українську інтеграцію у Європейський Союз» - не зміг приїхати в останній момент.

Що слід ж очікувати українцям від Європи витлумачив в інтерв'ю Бі-Бі-Сі Ендрю Вілсон. На його думку, українцям не слід сподіватися на «символічну відмашку» про вступ у ЄС, а послідовно втілювати взяті на себе зобв'язання.

ЄС на його думку - дуже нудна і бюрократична організація, яка не реагує на сентименти і вмовляння, але куди можна потрапити виконавши усі вимоги. Наразі, саме виконання задекларованих домовленостей бракує українській стороні, вважає експерт.

СБУ: Голодомор був геноцидом українського народу

Дві події міжнародного життя привернули увагу цього тижня до теми Голодомору 1932-33 років. На 44-мі міжнародному фестивалі фільмів у Г'юстоні (Техас, США) отримала нагороду Ремі в одній з категорій стрічка автора з Канади українського походження Юрія Лугового "Окрадена земля" (Genocide revealed). Про це повідомив сам автор, а вручення нагороди відбудеться 16 квітня, про що можна довідатися на сайті фестивалю.

Фрагмент стрічки можна подивитися на сайті автора. Стрічка подає свідчення очевидців і коментарі письменників та експертів.

А в Лондоні відбулася презентація спільного видання українських і польських архівістів англійської мовою "Holodomor: Great Famine in Ukraine 1932-33" (Голодомор - великий голод в Україні 1932-33 років"). За словами авторів, це унікальний проект співпраці працівників архіву Служби безпеки України та архіву польських спецслужб у віданні Інституту народної пам'яті Республіки Польща.

До бібліотеки Союзу Українців Британії на Ноттінґ-Гіллі завітали керівник архіву СБУ Сергій Кокін, його польський колега Марчин Маєвські, голова Інституту народної пам'яті Рафал Лєськевіч та інші співавтори проекту.

Презентація цього проекту вібулася у низці країн на зустрічах з українськими та польськими громадами, які завжди активно висвітлювали репресії комуністичних режимів проти українців та поляків за «залізною завісою».

Архівісти з Польщі та України не приховували, що у спільних проектах їм найважче доводиться писати спільний вступ до кожної збірки документів. Принаймні в одному випадку з-поміж восьми томів довелося писати два окремі вступи, які відображали розбіжності сторін. Що насправді об'єднує фахівців, то це бажання оприлюднити архівні документи, які висвітлюють злочини тоталітарних режимів проти їхніх народів.

Як виявилося на презентації, у польських та українських архівістів не викликає сумніву геноцидна природа Голодомору в Україні. Свою позицію з цього приводу без жодних сумнівів сформулював керівник архіву СБУ Сергій Кокін, який заявив, що існують усі документальні свідчення, які доводять, що масовий голод був геноцидом.

Заява про це була схвально сприйнята громадою, яка робить усе можливе в Британії для увічнення пам'яті жертв Голодомору і поширення інформації про той злочин у британському суспільстві.

BBC © 2014Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS